19 июля 2025, 14:38
У добу, коли країні як ніколи потрібна стратегічна комунікація, до справи береться справжній профі. Без тіні сарказму: Кирило Тимошенко — унікальний приклад стійкості державного діяча. На нього падали дощі розслідувань, бурі підозр і навіть легкий град від НАБУ — а він залишався сухим. Марафонцем, у буквальному й метафоричному сенсі.
У 2023 році Тимошенко акуратно покинув Офіс Президента — щойно прізвище почало надто часто звучати в контексті кримінальних проваджень. У 2024-му повернувся — вже як радник міністра оборони. А тепер, у 2025-му, — ще стрімкіше: очолить новостворений Державний комітет з інформаційної політики та стратегічних комунікацій. Бо хто, як не він, розуміється на інформаційних потоках і виведенні капіталу з них?
Кирило Тимошенко — визнаний батько «Великого крадівництва» (в окремих джерелах ще йдеться про «Велике будівництво»), яке стало справжньою школою виживання для бюджетних коштів. За кілька років роботи він довів: хороша стратегія — це коли гроші зникають швидше, ніж журналісти в ефірах марафону.
Тож не варто дивуватись. Це не скандал — це кадрова закономірність. Не зламався, не втік, не сів. Значить — має очолити. І не якийсь там департамент, а всю інформаційну політику країни.
Держава пам’ятає своїх найкращих. І в найважливіші моменти — довіряє саме їм. Золота лава. Професіоналізм з великим «П». Підозра, кажете? Ну, давайте поважати презумпцію недоторканності.