Усе це, вочевидь, не викликало в них занепокоєння. Але варто було торкнутися "ікони громадянського сектору", як одразу прозвучав тривожний сигнал: "диктатура!"
📌 Чому раптом саме зараз?
Очевидна відповідь — вибіркова громадянська свідомість, що прокидається лише тоді, коли зачіпають своїх. Випадок з фейковою службою Шабуніна — це не про диктатуру. Це про спробу уникнути відповідальності. І суспільство має право знати: як так сталося, що "антикорупціонер" отримав військове звання без служби, скориставшись волонтерським авто — і хто саме прикривав цю схему.
📌 Родинно-ЦПКшний підряд
А тепер про тих, хто голосніше за всіх обурюється переслідуванням Шабуніна.
Орест Рудий (1983 р.н.) — чоловік виконавчої директорки ЦПК Дарії Каленюк — не мобілізований.
Його сестра Марта Руда працює в тій же організації — ЦПК.
Її чоловік — Олександр Михайленко (1978 р.н.) — не мобілізований.
Його рідний брат — Дмитро Михайленко (1982 р.н.), родом з Донецька — також не мобілізований.
Це все — публічна інформація. І вона наводить на запитання:
📌 Це громадянське суспільство чи сімейна корпорація з недоторканих?
📌 Чому в організації, яка претендує на моральне лідерство, така висока концентрація родинних зв’язків, які в державних інституціях уже вважались би конфліктом інтересів або ознаками корупції?
📌 Диктатура тільки для інших?
Можливо, проблема не в авторитаризмі. Можливо, проблема в тому, що "громадянські лідери" плутають особисту недоторканність з правом на вибіркову справедливість.
Поки тиск стосувався простих підприємців, мобілізованих з окопів, незахищених студентів — "диктатури не було". Але як тільки перевірка торкнулася "свого кола", одразу — "режим", "утиски", "ЄС має втрутитися".
📌 А може, проблема не в державі, а в тому, як деякі громадські структури прикривають собою системне ухилення своїх членів від відповідальності — і цивільної, і військової?
Запитань більше, ніж відповідей. Але блокчейн пам’ятає. І суспільство — теж.
