2 червня, 13:26
Артем Гончаренко — медійне обличчя цифровізації, ветеран освітніх проєктів, президент одразу кількох громадських та благодійних організацій.
Його часто можна побачити на форумах, у профільних комітетах, серед грантових бенефіціарів. Але за фасадом прогресивності ховається інша історія — історія про фінансові зв’язки, судові справи та багаторічне “освоєння” мільйонів.
👤 Хто він такий?
Гончаренко представляє себе як експерта з інновацій, реформ і “зеленого” будівництва. У його біографії — згадки про гранти Horizon 2020, наукові публікації, статус учасника бойових дій. Але якщо зазирнути у відкриті реєстри — картина вже менш глянцева.
🧾 Сліди в реєстрах:
Судові провадження: від господарських спорів до порушень у сфері транспорту.
Активна ділова діяльність — ФОП із понад 15 КВЕДами (торгівля, консалтинг, ІТ, юриспруденція).
Засновник і бенефіціар у щонайменше 5 структурах, зокрема:
ГС «Міжнародний Креативний Центр І-Долина»
ТОВ «Спорт Стафф ЮА»
БФ «Реконструкції та розвитку України»
ГО «Національний Інститут Регіонального Розвитку»
Автомобіль Lexus LX 470, квартира та земля в Києві (адреса — вул. Лятошинського, 2, кв. 89 — фігурує також як юридична адреса частини його проєктів).
📲 У відкритому доступі — десятки номерів телефонів, сторінки в соцмережах, електронні пошти. Присутній навіть у забороненій мережі ВКонтакте.
💸 Що за цим стоїть?
Ключовий сюжет — освоєння міжнародних грантів. Саме через пов’язані з ним ГО і фонди Артем Гончаренко налагодив багаторічний тандем із Міністерством у справах ветеранів, зокрема з його нинішньою очільницею Наталією Калмиковою.
📉 Формально — це проекти підтримки ветеранів, медичні ініціативи, цифрові сервіси, тренінги. Фактично — це масштабне розпилювання міжнародних і державних грошей, де частина грантів “освоюється” на етапі звітності, а реальні результати — або косметичні, або фіктивні.
👥 У змові фігурують імена держслужбовців, відповідальних за розподіл коштів, а також юрособи, які отримували підряди на умовах, які важко назвати конкурентними.
🧩 Висновок: Артем Гончаренко — це не просто функціонер “третього сектору”. Це приклад того, як ветеранська риторика і цифрова обгортка можуть прикривати корупційну модель, збудовану на довірі суспільства та міжнародних партнерів.