Корупційні скандали у медичних закупівлях для ЗСУ (2022–2025)

Повномасштабна війна з Росією з 2022 року змусила Україну різко збільшити закупівлю медичних засобів для армії – ліків, тактичних аптечок, медичного обладнання тощо. На жаль, під час цього процесу було виявлено низку корупційних та сумнівних державних закупівель. Журналісти, волонтери та депутати задокументували випадки завищення цін, постачання неякісної продукції та інші зловживання при забезпеченні медичними засобами Збройних Сил України. Нижче проаналізовано найгучніші з таких скандалів, особливо пов’язані з українськими фармацевтичними компаніями (зокрема «Фармак»), а також реакцію правоохоронців, стан розслідувань та наслідки для системи державних закупівель.

Завищені ціни на аптечки від українського виробника (2021–2022)

Перші сигнали проблем з’явилися ще за результатами закупівель до війни та на її початку. Так, правоохоронці зацікавилися контрактами Міністерства оборони з компанією «Київгума» – одним з основних постачальників військових аптечок. У липні 2023 року стало відомо, що ще з квітня 2023 року поліція веде досудове розслідування щодо угод, укладених з «Київгумою» у 2021–2022 роках, за підозрою у привласненні бюджетних коштів через завищення ціни на аптечки (Маніфест 42). Ідеться про індивідуальні військові аптечки (типу IFAK). Попри те, що ці угоди укладалися за відкритими тендерами Prozorro (де «Київгума» нібито запропонувала найнижчу ціну за сертифіковані за натівським стандартом аптечки, слідчі підозрюють, що вартість могла бути штучно завищена.

Реакція правоохоронців: Кримінальне провадження внесено до ЄРДР навесні 2023 року, його розслідує слідче управління Нацполіції. У справі фігурують посадовці Міноборони, що могли сприяти закупівлі за завищеною ціною. Наразі про повідомлення конкретних підозр не оголошено – розслідування триває, а представники «Київгуми» заперечують порушення. Власник компанії Андрій Острогруд заявив, що справа надумана та стала наслідком тиску на бізнес з метою усунути «Київгуму» з ринку на користь інших постачальників.

Наслідки: Ця історія продемонструвала вразливість воєнних закупівель до можливих зловживань навіть з боку вітчизняних виробників. Хоча вона не набула великого розголосу у 2022 році, у 2023-му розпочате розслідування дало сигнал про посилення контролю. Станом на 2025 рік судового розгляду в цій справі ще нема, однак вона стала одним із епізодів ширшої перевірки медичних закупівель для війська.

Скандал із неякісними «китайськими аптечками» (2023)

Найбільш резонансним став скандал в середині 2023 року, пов’язаний із забезпеченням військ тактичними аптечками сумнівної якості. Влітку 2023-го бойові медики та волонтери виявили, що деякі бригади ЗСУ отримали зі складів Командування Медичних сил (КМС) аптечки, наповнені несертифікованими китайськими компонентами (Експрес онлайн). За словами волонтерів, замість якісних турнікетів та бинтів в аптечках масово були присутні китайські аналоги низької якості, без належного маркування і опису вмісту. Наприклад, турнікети (кровоспинні джгути) з цих аптечок не витримали випробувань у лабораторії ДП «Укрметртестстандарт», що підтвердило їхню сумнівну якість (LIGA.net). Це створювало пряму загрозу життю поранених, оскільки дефектні турнікети можуть не зупинити кровотечу.

Викриття корупційної схеми: Розслідувати ситуацію взялися народні депутати. Соломія Бобровська (член парламентського комітету з питань безпеки і оборони) оприлюднила документи і звернення військових, що вказували на можливу корупцію в Командуванні Медсил. Згідно з її даними, начальник відділу закупівель КМС полковник Володимир Прудніков забезпечив перемогу в медичних тендерах афільованій фірмі – ТОВ «Український медичний дім», співзасновницею якого є його невістка Людмила Пруднікова (Апостроф). Лише у 2023 році ця компанія «виграла» тендерів від КМС на суму ~66 млн грн. Саме через неї, як стверджується, до війська потрапили аптечки, укомплектовані дешевими китайськими виробами замість сертифікованих медзасобів. На всіх компонентах таких аптечок були етикетки якоїсь китайської компанії (нібито з німецькою ліцензією), що, як зазначають волонтери, не відповідає дійсності щодо їхньої якості (Експрес онлайн).

Офіційні пояснення КМС: Керівництво Командування Медичних сил спершу заперечувало проблему. В КМС заявили, що ці аптечки нібито надійшли як матеріально-технічна допомога від міжнародних партнерів, а не були закуплені за бюджетні кошти. Після скарг медиків видачу сумнівних аптечок призупинили і призначили службову перевірку. Водночас депутатські розслідування виявили, що паралельно через Prozorro справді проводилися закупівлі, де перемагала компанія родички Пруднікова (Апостроф), тож версія про “гуманітарну допомогу” викликає сумніви.

Реакція влади: Скандал набрав обертів наприкінці липня 2023 року. На засіданні профільного комітету Верховної Ради ситуацію детально розглянули. За словами С. Бобровської, результати волонтерських розслідувань були передані правоохоронцям і “лягли в основу декількох кримінальних справ” (LIGA.net). В результаті Генштаб ЗСУ відсторонив від посад фігурантів: начальника відділу закупівель КМС Пруднікова було звільнено (відсторонено від виконання обов’язків) разом із заступницею командувача Медсил Оксаною Пастушенко. Командування Медичних сил у спеціальній заяві визнало наявність проблем і запевнило, що прагне їх вирішити. Було розпочато перевірку всіх медичних засобів на складах та заміну неякісних турнікетів на сертифіковані (зокрема, на турнікети SOF-T від США) в аптечках, що видаються військовим.

Розслідування: Матеріали щодо постачання неякісних аптечок були передані до правоохоронних органів. Повідомлялося, що Державне бюро розслідувань та інші органи розпочали слідство за фактами поставки неякісного майна для ЗСУ і можливого розкрадання коштів. Зокрема, за даними ДБР, йдеться про замах на привласнення бюджетних коштів шляхом постачання непридатних медичних засобів, і перевіряється змова підприємців з посадовцями Міноборони (Гроші). Станом на початок 2025 року слідство триває; конкретні підозри у цій справі публічно не анонсовано, але вона знаходиться на особливому контролі антикорупційних органів та парламенту.

Суперечлива закупівля ліків «Фармак» для армії (2025)

У 2025 році у фокусі опинилася вже провідна українська фармацевтична компанія «Фармак». Навесні 2025 року окремі ЗМІ оприлюднили інформацію про нібито завищення на 40% ціни ліків при їх постачанні для потреб Міноборони (Farmak). Йшлося про препарат «Тріомбраст» (діагностичний контрастний засіб), закуплений Головним військовим клінічним госпіталем МОУ у компанії «Фармак». За даними журналістів, ціна, за якою госпіталь закупив препарат, була суттєво вищою за його вартість в аптеках.

Деталі контракту: Договір між військовим госпіталем та АТ «Фармак» було укладено 27 березня 2025 року за спрощеною процедурою запиту цінових пропозицій через Prozorro Market (ідентифікатор закупівлі UA-2025-03-13-011363-a). Предмет закупівлі – 1100 ампул «Тріомбрасту». Ціна становила 119,40 грн за ампулу (без ПДВ), тобто 597 грн за упаковку з 5 ампул. Компанія стягнула цю суму відповідно до зареєстрованої в МОЗ гранично-оптової ціни 597,45 грн/упаковку. Для порівняння, в роздрібній аптечній мережі ціна однієї ампули коливалася від ~424 грн до 857 грн, залежно від терміну придатності препарату (дешевший варіант виявився майже простроченим товаром).

Позиція «Фармак»: Фармацевтична компанія різко відреагувала на публікації, назвавши їх маніпулятивними. В офіційній заяві «Фармак» підкреслив, що закупівля здійснена законно і за ринковою ціною, яка навіть нижча за типову роздрібну ціну для ліків з нормальним терміном придатності. Медійні твердження про відсутність тендеру та 40-відсоткове завищення вартості компанія спростувала як неправдиві. Зокрема, журналісти порівняли ціну державного контракту з найдешевшою аптечною пропозицією на препарат, не врахувавши, що та пропозиція стосувалася товару з майже вичерпаним терміном придатності. «Фармак» закликав ЗМІ ретельніше перевіряти інформацію і не дискредитувати українського виробника безпідставно.

Реакція та наслідки: Цей випадок скоріше набув характеру публічного інформаційного спору, ніж класичної корупційної справи. Правоохоронні органи станом на квітень 2025 року не повідомляли про відкриття проваджень щодо даної закупівлі – вочевидь, пояснень компанії та наявності Prozorro-звіту було достатньо, щоб зняти основні підозри. Проте ситуація привернула увагу до прозорості ціноутворення навіть у воєнних умовах. Госпіталь діяв у межах дозволених воєнним Кабміном спрощених процедур (постанова №1178), що зобов’язує медичні заклади закуповувати ліки через електронний каталог Prozorro Market. Власне, використання Prozorro Market у цьому випадку і дозволило швидко перевірити цінові референти та уникнути переплати. Таким чином, історія з «Фармаком» завершилася публічним роз’ясненням і не переросла у кримінальну справу, але стала показовою з точки зору контролю за цінами.

Реакція правоохоронців та стан розслідувань

З 2022 року і дотепер виявлено кілька гучних епізодів зловживань у медичних закупівлях для армії – щонайменше три основні випадки, описані вище. Усі вони не залишилися без уваги правоохоронців:

• У кожному випадку відкрито кримінальне провадження (в Єдиному реєстрі досудових розслідувань) за фактами можливого привласнення коштів чи постачання неякісної продукції. Наприклад, справу щодо аптечок 2021–2022 рр. розслідує Національна поліція України (Маніфест 42), а матеріали щодо «китайських» аптечок передані до ДБР (Гроші). Також залучена військова служба правопорядку та прокуратура – проводяться експертизи, допити причетних осіб тощо.

• Посадові особи, причетні до скандалів, були притягнуті до відповідальності щонайменше на рівні відсторонення від посад. Зокрема, начальника відділу закупівель Медичних сил полковника Пруднікова звільнено від виконання обов’язків одразу після парламентського розгляду ситуації (LIGA.net). В Міноборони загалом у 2023 році відбулися кадрові чистки в департаментах закупівель на тлі низки скандалів – показовим є звільнення високопосадовців та подальша відставка міністра оборони Олексія Резнікова у вересні 2023 року.

• Станом на початок 2025 року жодна з виявлених корупційних справ у медичних закупівлях до суду ще не доведена. Реальних вироків суду (покарання винних) поки немає – розслідування тривають, більшість епізодів викрито відносно нещодавно. Це частково пояснюється складністю доказової бази і тривалістю воєнних аудитів. Тим не менш, громадськість та парламентарі тримають ці питання під контролем, і є сподівання, що справи будуть скеровані до суду після завершення слідства. Для прикладу, скандал із харчами для ЗСУ («яйця по 17 грн») за рік дійшов до оголошення підозр посадовцям Міноборони (Горожанин-Інформ) – аналогічно можна очікувати поступу і в справах щодо медичних закупівель.

Вплив скандалів на систему держзакупівель

Викриття корупційних схем у постачанні армії ліками та медичними виробами спричинило низку змін у політиці державних закупівель для ЗСУ:

• Посилення контролю та прозорості. Після скандалів Міноборони заявило про перегляд підходів до закупівель. Було створено Громадську антикорупційну раду при МОУ (на початку 2023 р.) та запроваджено додаткові внутрішні перевірки якості поставок. Зокрема, у випадку з електроказанами для військових частин у 2024-му саме перевірка МОУ виявила невідповідність, після чого постачальника оштрафовано на 1,2 млн грн (Гроші). Цей приклад свідчить, що після хвилі скандалів Міноборони почало активніше контролювати якість і штрафувати за бракоробство.

• Залучення парламентського нагляду. Верховна Рада (через профільний комітет) здійснює більш прискіпливий нагляд за забезпеченням війська. Розгляд випадку з неякісними аптечками на комітеті та публічні заяви депутатів (LIGA.net) примусили військове керівництво оперативно реагувати. Також була створена Тимчасова слідча комісія ВР з питань використання коштів на оборону, яка моніторить і медичні закупівлі.

• Реформа процедур закупівель. Уряд розширив перелік товарів для війська, які обов’язково закуповуються через електронні каталоги Prozorro. Постанова №1178 Кабміну зобов’язує військові госпіталі та медичні заклади оборони купувати ліки і медвироби через Prozorro Market (е-каталог) (Farmak). Це спрощує моніторинг ринкових цін і ускладнює можливість завищити вартість у закритому режимі. Так, закупівля «Фармака» проводилась саме через Prozorro Market, що дозволило одразу звірити ціну з референтною. Загалом, скандали стимулювали перехід від прямого укладання угод «в ручному режимі» до більш прозорих інструментів навіть під час воєнного стану.

• Підвищення вимог до якості та сертифікації. Після випадку з китайськими турнікетами МОУ спільно з волонтерами переглянуло підходи до стандартів такмеду. Було прийнято рішення комплектувати тільки сертифікованими компонентами (наприклад, турнікетами, що відповідають стандартам НАТО). Командуванню Медичних сил поставлено завдання перевірити всі наявні аптечки та вилучити неналежні елементи (LIGA.net). Фактично, скандал прискорив оновлення стандартів медичного оснащення бійців за прикладом армій країн-партнерів.
   

• Неминучість покарання. Хоча судові вироки ще попереду, тенденція показує, що викриті зловживання більше не вдається зам’яти. Репутаційні втрати від скандалів вже стали відчутними для компаній-учасників (наприклад, «Фармак» був змушений публічно виправдовуватися (Farmak)). Це стимулює постачальників дотримуватися правил, а чиновників – остерігатися незаконних схем, знаючи про увагу ЗМІ, активістів і правоохоронців.

🧨 Хронологія найгучніших скандалів (2022–2025)