Вовчиця в овечій шкурі: як Анна Огренчук будувала тіньову судову імперію під прикриттям реформ

24 квітня, 17:17
28 квітня Вищий антикорупційний суд України знову чекатиме на підозрюваного у справі про розкрадання в АРМА – Андрія Довбенка. Але з’явиться він навряд чи: колишній «смотрящий» за Мін’юстом ховається в Лондоні, в елітних апартаментах, придбаних його дружиною — адвокаткою Анною Огренчук — всього за два тижні до їхнього гучного весілля в Сен-Тропе.

Поки правоохоронці полюють за Довбенком, Огренчук залишається в тіні. Але саме вона роками формувала підґрунтя для того, що сьогодні називають паралельною судовою системою — з контактами, впливом і потрібними рішеннями.

Від шлюбів — до системного впливу

Шлях Огренчук у судову еліту почався зі шлюбу з Романом Самсіним — сином колишнього голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів Ігоря Самсіна. Після падіння впливу родини — розлучення. Далі новий союз: Андрій Довбенко, ключова постать у часи Порошенка, якого називали «куратором Мін’юсту».

Разом із Денисом Бугаєм — юристом олігарха Курченка — вони створили схему з організації судових рішень «під ключ». Коли Бугай пішов із посади голови Асоціації правників України після скандалів і зв’язків з РФ, місце зайняла саме Огренчук.

АПУ — не просто асоціація

На посаді президентки АПУ (2019–2021), а згодом — віцепрезидентки, Огренчук перетворила Асоціацію на інструмент комунікацій із суддями. Її юридична фірма LCF стала місцем, куди зверталися клієнти, яким потрібні «потрібні» рішення.

Весілля в Сен-Тропе стало кульмінацією: серед гостей — судді, представники Офісу Президента, зокрема тодішній голова Андрій Богдан. Дружба, яка потім приносила процесуальні «дивиденти».

Публічне обличчя – приватні домовленості

Сьогодні Огренчук продовжує з’являтись на правничих форумах, говорить про «суд як сервіс» та етичну юриспруденцію. Та за лаштунками — це зовсім інший сервіс. Журналістські розслідування пов’язують її з клієнтами з олігархічного кола, включно з підсанкційними особами.

Замість досліджень реформ вона забезпечує затягування справ, потрібні ухвали, відбілювання підозрюваних. Суд, який мав би бути публічним інститутом справедливості, під її впливом перетворюється на кулуарний інструмент домовленостей.

Санкції на підході?

За інформацією з джерел в Офісі Президента та силових структурах, РНБО розглядає можливість запровадження персональних санкцій проти Анни Огренчук — за сприяння корупційним мережам, вплив на судову систему та співпрацю з підсанкційними бізнесменами.

Та поки що вона вільно мешкає в Лондоні, заробляє в Україні, і — парадокс — продовжує формально очолювати юридичну еліту. Вовчиця в овечій шкурі, що перетворила судову реформу на інструмент контролю.

Це не просто історія про одну особу — це портрет всієї системи, де фасад реформ приховує олігархічну тінь.