25 листопада 2025, 18:05
Текст, у якому смерть подається як головний ресурс війни, не є аналітикою. Це некрориторика — ідеологія, в якій труп стає активом, а людина — розхідником. У ній немає стратегічного мислення, немає субʼєктності, немає елементарної честі. Є лише фальшиве “реалістичне” виправдання капітуляції.
Гончаренко виходить з підміни логіки жертвами. Теза “хто готовий померти більше — той і перемагає” знищує саме поняття воєнної стратегії, економіки війни, логістики, технологічних переваг, міжнародного контексту. Це позиція програвшого, який не бачить нічого, крім мʼясного ресурсу. Це не аналіз, а свідоме підступне навʼязування російського фрейму: “ви не можете перемогти, бо ми безмежні”. Вона вмикає рефлекс безсилля: проти маси нічого не вдієш, тож треба опустити руки.
Текст фетишизує людську жертву. “Готовність помирати” виступає в ролі валюти, як ракети чи танки. Це російська некрополітика: життя має нульову цінність, смерть — капітал. Для України це токсична ідеологія. Україна воює не кількістю трупів, а якістю рішень, технологічною перевагою, альянсами, підготовкою військ, роботою економіки та логістики. Там, де росія кидає десятки тисяч у мʼясорубку, Україна бʼє по комунікаціях, ланцюгах забезпечення, артилерії, виробництву, вертикалі командування. Там, де росія спалює населення, Україна захищає власний ресурс.
Цифри втрат РФ у тексті використані як доказ їхньої сили: “30 тисяч за Покровськ”, “50 тисяч за Бахмут”. Це фальсифікація. Реальна логіка зворотня. Якщо противник витрачає десятки тисяч людей на один населений пункт — це означає, що він не здатний воювати інакше. Це не перевага — це вирок системі. Сама здатність перемелювати людський матеріал свідчить про відсутність технологій, професійних командирів, підготовки та інституцій. Але автор свідомо маніпулює: “раз вони готові, значить вони виграють”. Його завдання — героїзувати смерть російських загарбників і знецінити українську стійкість.
Завершення тексту зводиться до пропозиції зупинитися і до слова “МИР”. Тут немає аналізу того, що таке мир у реальності: гарантії, умови, відновлення, ризики реваншу, міжнародні механізми, інструменти стримування. Є лише проста формула: “Україна не може воювати, тому повинна зупинитися”. Це не позиція миру. Це декларація необхідності капітуляції подана під маскою турботи про життя. Запропонований “мир” — це лише новий етап війни, але вже без права захищатися.
Чому Гончаренко вирішив піти на такий провокативний крок саме зараз?
Зобов'язали куратори з ФСБ?
Не обовʼязково Гончаренко агент ворога у юридичному сенсі. Але в будь-якому разі він корисний носій кремлівської матриці.
Смерть як валюта війни, перемога як функція гарматного мʼяса, мир як відмова від політичної субʼєктності.
Гончаренко може навіть щиро вірити у власні слова, але віра не робить його ані ніскілечки патріотом. Він свідомо поширює російську оптику, сіючи зневіру серед українців: люди — витратний матеріал, стратегія — це рахунок трупів.
Справжній стратег не рахує тіла.
Він рахує час, ресурси, вікна можливостей, стан промисловості противника, логістичні вузли, ефект санкцій, поведінку ринків, політичні цикли. Він прогнозує, де режим почне гнити: у бюджеті, у вертикалі командування, у населенні, у міжнародних звʼязках. Він не відправляє людей на бійню — він конструює умови, у яких кожен солдат має перевагу.
Патріот не каже: “у нас мало людей, значить ми повинні скласти зброю”. Патріот каже: “у нас мало людей — значить треба побудувати систему, у якій кожен наш солдат сильніший”.
Артилерія, БПЛА, глибокі удари по тилу, технології РЕБ, промислове виробництво, навчання союзників — це і є валюта війни. Саме це ламає противника, якому нічого дати, окрім власних трупів.
Будь-який текст, у якому смерть подається як валюта перемоги — не аналітика і не стратегія. Це некрополітика, народжена в Московській імперії, де труп — ресурс, а людина — нікчемний інструмент. Коли це розумієш, стає очевидно: Гончаренко не бачить Україну майбутнього. Він пропонує втечу від війни сьогодні, маскуючи її під “порятунок”. Забуваючи, що навіть після "гарантованого" миру наступна війна невідворотня і станеться вона протягом найближчим часом.