18 червня генерал Асим Мунир, глава армії Пакистану, був прийнятий у Білому домі Дональдом Трампом. Зустріч пройшла в обідньому форматі без преси, але супроводжувалася публічною хвилею компліментів і жестів, що суперечать дипломатичному протоколу США останніх років.
І якщо на поверхні це виглядало як акт «миротворчості», то в глибині – як переформатування геополітичних ставок на Південноазійському фронті.
📌 Пакистан: з «держави-обману» до «феноменального партнера»?
Ще кілька років тому Трамп називав Пакистан державою, яка «не дає нічого, окрім брехні та обману», а Байден називав її «однією з найнебезпечніших країн світу».
Але сьогодні в хід іде червона килимова доріжка, обід у Білому домі, похвали від Центрального командування США (CENTCOM), і п’ятиденне турне Мунира Америкою — з Пентагоном, Держдепом і штабом CENTCOM у Флориді.
🟡 Генерал Майкл Курілла називає Пакистан «феноменальним партнером» у боротьбі з тероризмом, згадавши про роль Ісламабада в ліквідації організатора теракту 2021 року в аеропорту Кабула.
⚠️ Індія – офіційно незадоволена
Прем'єр Моді у день зустрічі Мунира особисто зателефонував Трампу, щоб наголосити: припинення вогню між Індією та Пакистаном у травні – результат виключно двосторонніх військових контактів, без будь-якого посередництва з боку США.
Публічна заява Індії мала на меті не лише спростування американської самореклами, а й попередження: Делі не допустить стороннього втручання в двосторонні справи.
📣 Додатково, індійські дипломати нагадали:
про теракти в Мумбаї (2008) та в парламенті Індії (2001), організовані з пакистанської території,
про небажання співпрацювати з військовими, яких звинувачують у підтримці терористичних структур.
🤝 Таємна симпатія: чому Трампу подобається Мунир?
Аналітики у Вашингтоні визнають: Трамп віддає перевагу сильним фігурам. Він бачить у Мунирі риси, які викликають у нього повагу — таємничість, військова постава, контроль над ситуацією.
І якщо Мунир у Пакистані — фактичний керівник держави, Трамп це чудово розуміє. Не випадково Мунира приймають на рівні глави держави — з обідом у Білому домі, чого не удостоювались навіть багато цивільних президентів союзних країн.
🌐 Що стоїть за фасадом?
За фасадом «премії миру» і «припинення війни» проглядається чітка операційна логіка:
Іран і Афганістан
– Пакистан має 900 км кордону з Іраном і дипломатичні канали з Тегераном.
– США, ймовірно, перевіряють, чи дозволить Мунир логістичну або розвідувальну співпрацю в регіоні (дрони, авіапростір, перекидання груп).Боротьба з талібами, що заважають наркобізнесу
– Емір "Талібану" з 2022 року заборонив наркоторгівлю.
– Зараз у зоні "кандагарської групи" відбуваються вибухи, що збігаються з перебуванням Мунира в США.Криптовалюти й сировинні ресурси
– Трамп виявляє «глибокий особистий інтерес» до співпраці з Пакистаном у сфері цифрових фінансів і стратегічних мінералів.
🧨 Небезпечна гра
Протести пакистанців у Вашингтоні, які виступають проти військової диктатури, нагадують: військове керівництво Пакистану — не легітимна демократична сила, а специфічний режим.
🔺 США грають на межі, роблячи ставку на авторитарного силовика в момент, коли:
– Ізраїль та Іран обмінюються ударами,
– Афганістан стоїть на межі нового перерозподілу впливу,
– Індія – ключовий союзник у противазі Китаю – ображена й розлючена.
📌 Висновок
🔻 Зустріч Мунира і Трампа — це не акт примирення, а спроба запуску нового балансу в регіоні:
Із залученням Пакистану як інструмента тиску на Іран.
Із розіграшем карти "боротьби з тероризмом" як прикриття операцій у Афганістані.
Із ризиком послабити зв’язки з Індією заради ситуативної угоди з силовиками Ісламабада.
📉 Але ціна може бути високою: Пакистан не контролює власне суспільство, а США ризикують перетворити тимчасову вигоду на довготривалий хаос.
🔗 Час покаже, хто кого використав: Мунир Трампа, чи навпаки. Але у цій партії точно немає невинних – і немає чесних гравців.