🧪 Фармафія: як одеський фармацевтичний бізнес збудував тіньову імперію кодеїну

Фармацевтичний сектор України роками лишається у тіні політичних домовленостей та корпоративних інтересів. Одним із його найбільш впливових гравців став Анатолій Редер — власник одеського підприємства ТДВ «Інтерхім». За два десятиліття компанія перетворилася з локального виробника ліків на монополіста у сегменті кодеїновмісних препаратів.

Попри численні журналістські розслідування та офіційні перевірки, «Інтерхім» і далі лишається в авангарді ринку. Його історія — не лише про фармацевтику, а й про систему зв’язків, яка об’єднала бізнес, чиновників і регуляторів.

Біографія та старт кар’єри

Анатолій Редер почав фармацевтичний бізнес у 1990‑х, коли державний контроль у сфері медицини фактично розвалився. У цей час на ринку з’явилися десятки приватних структур, які скуповували ліцензії на виробництво препаратів.

«Інтерхім» швидко зайняв нішу виробництва знеболювальних та протикашльових засобів. Вже до початку 2000‑х компанія вийшла на ринок із власною лінійкою кодеїновмісних ліків, зокрема «Кодтерпін ІС».

«Кодтерпін ІС» як флагман

Ключовим джерелом прибутку став саме «Кодтерпін ІС».

• У 2013 році препарат приніс компанії 222 млн грн — понад половину аптечної виручки.

• За даними експертів, він залишався у вільному продажу, навіть у регіонах із високим рівнем наркотичної залежності.

• Науковці та лікарі неодноразово наголошували: кодеїн у поєднанні з іншими речовинами може слугувати основою для кустарного виробництва дезоморфіну — вуличного наркотику «крокодил».

Редер публічно відкидав звинувачення, пояснюючи, що «медичні препарати компанії виготовляються відповідно до законодавства» і не є наркотиками у юридичному сенсі.

Сліди на міжнародних ринках

Офіційно «Інтерхім» не підтверджував експорту кодеїновмісних препаратів до ЄС чи країн СНД. Однак:

• джерела у профільних службах повідомляли про фігурування продукції «Інтерхіму» у справах про нелегальний обіг у Польщі, Угорщині, Молдові та навіть Росії;

• у низці європейських звітів 2010‑х років згадувалися «українські препарати з високим вмістом кодеїну» без зазначення конкретних брендів.

Прямих доказів участі компанії у тіньових схемах немає, однак риторика експертів свідчить: український кодеїн став помітним чинником нелегального ринку регіону.

Перевірки та скандали

У 2015 році інспектори Держлікслужби зафіксували використання «Інтерхімом» незареєстрованих субстанцій. Йшлося про ключові компоненти для кодеїнових препаратів.

Після цього:

• підприємство відмовилося від міжнародного аудиту PIC/S, пославшись на «некоректність вимог»;

• згодом компанія офіційно визнала частину порушень і повідомила про їх усунення;

• деталі розслідування не були оприлюднені, що викликало підозри у «зам’ятті» інциденту.

Конфлікт інтересів: «свої» у Держлікслужбі

Особливу увагу викликала роль Михайла Пасічника — голови Держлікслужби у той період. За даними ЗМІ:

• Пасічник паралельно мав відношення до аптечної мережі «Фалбі» та Аптечної професійної асоціації України;

• обидві структури були прямо пов’язані з діяльністю «Інтерхіму».

Таким чином, регулятор і учасник ринку фактично збігалися в одній особі, що створювало ризик конфлікту інтересів і підривало довіру до системи контролю.

Політичний дах

За інформацією джерел, група, до якої належить Редер, впливала на кадрові призначення у МОЗ та Держлікслужбі. Зокрема, у період уряду Яценюка було погоджено кандидатури:

• міністра охорони здоров’я Олега Мусія;

• голови Держлікслужби Михайла Пасічника.

Аналітики вважають, що «фармацевтичний пул» на чолі з Петром Багрієм і «Інтерхімом» формував правила гри на ринку, забезпечуючи лояльність чиновників.

«Фармафія» як система

Випадок «Інтерхіму» не можна трактувати як виняток. Це — частина глибоко вкоріненої фармацевтичної екосистеми, де:

• виробники контролюють дистрибуцію і впливають на законодавчі ініціативи;

• регулятори фактично стають «обслуговуючим персоналом» бізнесу;

• питання безпеки суспільства відсувається на другий план.

Відкрите питання

Чи зможе держава зруйнувати багаторічну монополію кодеїнового ринку?
Ключовий виклик — знайти баланс між потребами пацієнтів у легальних препаратах і необхідністю жорсткого контролю, щоб уникнути їх використання у тіньових схемах.

Відповідь залежить не лише від регуляторів, а й від політичної волі.

📌 Висновок
«Інтерхім» став прикладом того, як фармацевтичний бізнес в Україні може перетворюватися на систему з ознаками мафіозної структури — із власним «дахом» у владі, контролем над регуляторами та домінуванням на ринку.