Феміда з тонованим склом: що відомо про прокурорку Гончарову?

Однією з таких персон, що нині викликає підвищену увагу, стала Вікторія Олегівна Гончарова — прокурорка Київської міської прокуратури, яка останніми роками демонструє вражаючий особистий прогрес.

Варто зауважити: сама Гончарова — постать вкрай непублічна. Жодних інтерв’ю, соцмереж чи активної комунікації із громадськістю. І це зрозуміло — відповідальна посада вимагає стриманості. Тим не менш, ціла низка фактів, які пов’язують її із резонансними справами, змушують поставити запитання, на які давно чекає відповідь і суспільство, і представники професійного середовища.

Справа Царевич: де межа професійної доброчесності?

Одним із перших прикрих резонансів стала участь Гончарової в команді прокурорів, які представляли сторону обвинувачення у справі Оксани Царевич — судді часів Януковича, відомої вироками проти учасників Автомайдану. У 2020 році Царевич була виправдана, а в 2021 — поновлена на посаді.

Суспільний осад залишився не лише через сам вирок, а й через хід розслідування: за свідченнями адвокатів потерпілих, з боку прокуратури не було належної комунікації, а представник обвинувачення, підлеглий Гончарової, в останні засідання не підтримував позицію потерпілих.

Чи були це випадковості — чи свідоме формування «процесуальних підстав» для виправдання? Це питання залишилось без відповіді.

Тінь старих зв'язків: хто з ким «живе»?

Ще цікавіше виглядає контекст, у якому працює чоловік пані Гончарової — адвокат Микола Гончаров. Він — співробітник київського адвокатського об’єднання Bona Fide Group, яке, за інформацією з відкритих джерел, має зв’язки з кількома ексчиновниками Генпрокуратури доби Януковича, зокрема — Максимом Говорухою та Ігорем Заболотним.

Обидва — колишні прокурори, які фігурували у справах щодо колабораціонізму, участі у "ДНР" або уникнення люстрації. Із Заболотним пов’язують участь у «підпільних» силових структурах окупованого Донбасу, а з Говорухою — тісні зв’язки з ексгенпрокурором Пшонкою.

Саме через Гончарова та його участь у юридичній фірмі, яка, за даними ЗМІ, входить до кола інтересів російських бізнес-груп, постає логічне питання: чи не варто перевірити, чи існує конфлікт інтересів між роботою прокурора і родинними чи професійними зв’язками з людьми, дотичними до країни-агресора?

Bentley та декларації

Окреме питання — рівень життя самої прокурорки. Згідно з декларацією, доходи цілком скромні: авто Volvo, квартира в оренді, один дохід від продажу майна. Проте в червні 2025 року ЗМІ зафіксували за нею преміальне авто — Bentley Bentayga 2019 року, зареєстроване на батька одного з адвокатів, пов’язаного з тією ж групою Bona Fide.

Це — не пряме порушення. Але, з огляду на резонанс, можливо, саме такі ситуації й варто розглядати в контексті доброчесності прокурора, який має бути прикладом, а не героєм кулуарних сюжетів?

Бізнес-контекст: як пов’язати юридичні фірми й структури Пшонки?

Як стверджують джерела в юридичній спільноті, згадане Bona Fide Group — це не просто назва фірми, а частина старої бізнес-мережі, яка забезпечувала обслуговування активів колишньої прокурорської еліти. В Україні — через адвокатську практику, за кордоном — через логістичні фірми з офісами в Москві.

У цьому контексті питання не до Гончарової особисто, а до цілого кола людей, які могли б бути частиною неформальної мережі впливу. Питання до НАБУ, ДБР, Офісу Генерального прокурора та СБУ звучить просто:

Чи перевірялись активні українські прокурори на предмет зв’язків із колишніми фігурантами справ про розкрадання, колабораціонізм або контрабанду?

Які антикорупційні інструменти реально працюють для виявлення прихованих джерел доходу у посадовців, які не мають реєстрованої нерухомості, але користуються преміальними авто?

І чи може прокурорка, яка не пояснила походження свого стилю життя, залишатися в системі?

🔍 Матеріал підготовлений на основі публічних реєстрів, витягів з ЄДР, декларацій і повідомлень у ЗМІ. Усі вказані особи можуть надати власну позицію й бути почутими — заради балансу й об’єктивності.