Хроніки Тимошенко або ж аналіз почутого в суді

24 листопада 2025 року - Клименко звертається з листом до Генерального прокурора Кравченка з проханням внести відомості до ЄРДР щодо двох складів кримінальних правопорушень — за ч. 4 ст. 369 та за ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368 КК України. 

У листі йдеться про налагодження народними депутатами України у складі організованої групи злочинної схеми з надання та одержання неправомірної вигоди за голосування.

27 листопада 2025 року – (в день народження ЮВТ) Генеральний прокурор Кравченко вносить відомості до ЄРДР у кримінальному провадженні № 42025000000001123. Реєстрація здійснюється саме у логіці організованої групи: учасники групи систематично пропонують, обіцяють і надають неправомірну вигоду з метою спонукання інших народних депутатів до вчинення дій із використанням наданої їм влади та службового становища, а також систематично одержують таку вигоду.

Ключовим є те, що злочини з самого початку описані як такі, що вчиняються народними депутатами саме у складі організованої групи. Відповідно, будь-яке повідомлення про підозру в межах цього провадження повинно стосуватися виключно злочинів, учинених у складі організованої групи, інформація про які отримана до 24 листопада 2025 року, із чітким відображенням спільного злочинного наміру, узгодженості дій, розподілу ролей та ієрархії. Автономні дії окремого депутата, навіть тотожні за правовою кваліфікацією, але вчинені поза складом групи, не охоплюються внесеними до ЄРДР фабулами і не є предметом досудового розслідування у цьому провадженні.

У період з 27 листопада 2025 року по 9 січня 2026 року формально у кримінальному провадженні не відбувається жодних слідчих дій. Фактично ж у цей час триває пошук народних депутатів, готових виступити у статусі викривачів і погодитися на співпрацю з Бюро та їх схиляння до співпраці (розмови, зустрічі, торги, заїзд в Бюро без телефонів поза контролем на службових машинах детективів). Тут цікаво дослідити аналіз трафіків самого Копитіна з 27 листопада 2025 року по 13 січня 2026 року.

7 січня 2026 року - за два дні до допиту Копитіна-Мазура, слідчий суддя ВАКС постановляє ухвалу про надання дозволу на проведення НСРД щодо Тимошенко. Особливу увагу привертає той факт, що ухвалу постановив суддя, щодо якого сам Клименко раніше публічно висловлювався як про особу з кола довірених у справі «Мідас», фактично сформувавши підстави для можливого відводу. При цьому технічно не було враховано, що на цей момент Копитін ще не був допитаний як свідок. Такі процесуальні прорахунки типовi для ситуацій, коли пріоритет надається оперативному, а не процесуальному результату, що є класичним для підрозділу Д-2. 

9 січня 2026 року - Ігор Копитін-Мазур допитується як свідок і надає показання про нібито автономні дії самої Тимошенко, тобто такі, що не вчинялися у складі організованої групи. Саме з цього моменту формально стороні обвинувачення стає відомо про ймовірне інше правопорушення, а не про ті, які вже розслідуються у провадженні від 27 листопада 2025 року.

12 січня 2026 року - у другій половині дня відбувається зустріч Копитіна та Тимошенко, після чого того ж дня проводиться повторний допит Копитіна-Мазура як свідка. Характер шепотіння в ході розмови свідчить про те, що засоби фіксації (москіт або щось інше, судячи по якості запису) одягнуті на самому депутату.

13 січня 2026 року - близько 10-ї години ранку Копитін повідомляє Тимошенко про відмову від участі у запропонованій співпраці. На цьому етапі, імовірно, відбувається злам сценарію: або сам Копитін злякався можливих наслідків, або операція опинилася на межі зриву з інших причин, у зв’язку з чим було вирішено відмовитися від отримання коштів цього ж дня. Близько 22-ї години розпочинається обшук на Турівській.

14 січня 2026 року - Тимошенко повідомляють про підозру за частиною четвертою статті 369 КК України - у пропозиції надання неправомірної вигоди народному депутату.

Висновки:

1. Аналіз викладеного дає підстави стверджувати, що повідомлення про підозру здійснено у повністю автономному епізоді, відомості про який не були внесені до ЄРДР на момент такого повідомлення. Якби інкримінований злочин розглядався як учинений у складі тієї ж організованої групи, про яку йшлося у листі Клименка від 24 листопада 2025 року, додаткової реєстрації не потребувалося б. Однак після допиту Копитіна 9 січня 2026 року орган досудового розслідування або прокурор мав ініціювати перед Генеральним прокурором окреме внесення відомостей до ЄРДР щодо нового епізоду, розпочати досудове розслідування, об’єднати матеріали в одне провадження і лише після цього здійснювати повідомлення про підозру. Тут слід згадати про п. 6 розділу IV Положення про ЄРДР, який передбачає обов’язкове окреме внесення відомостей про кожне кримінальне правопорушення. Злочин, учинений у складі організованої групи, і аналогічне діяння, вчинене автономно, не є однією і тією ж правовою подією та є окремими правопорушеннями.

2. Отримання дозволу на проведення НСРД ще до допиту Копитіна, подальше ініціювання ним зустрічі, його різка відмова від співпраці з ЮВТ шляхом скерування повідомлення, а також наявність кримінальних проваджень, у яких у тій чи іншій мірі фігурує сам заявник, у своїй сукупності свідчать про наявність ознак провокації злочину. Окремо заслуговує на увагу питання авторства клопотання про надання дозволу на НСРД: з практики очевидно, що в абсолютній більшості випадків це не є особистий процесуальний продукт Генерального прокурора, навіть якщо підпис під документом належить саме йому. Це настільки завантажена фігура, що у нього фізично не буде часу власноруч писати клопотання. Тобто у 99,9% випадків почерк у клопотанні не ініціатора.

3. На практиці подібні механізми документування виглядають так: реєструється загальне кримінальне провадження, підіймаються всі наявні старі матеріали, у яких фігурують народні депутати, після чого відповідні підрозділи починають працювати з потенційними викривачами, пропонуючи відсутність підозри, закриття проваджень, кар’єрні або політичні перспективи та інші неформальні бонуси або ж схиляючи до співпраці іншим чином - погрози та залякування теж можуть мати місце. Судячи з усього, сам Копитін не до кінця усвідомлював, у який процес він втягнувся, оскільки подібна співпраця фактично ніколи не завершується позитивно навіть для формально захищених або легендованих заявників. На якомусь етапі їх просто кидають. Передбачаю подальшу зміну ним показів щодо подій 9-13 січня та небажання брати участь в суді під час розгляду обвинувального акту по суті (якщо такий до суду буде передано).

4. Навіть у разі передачі цього провадження до суду воно матиме серйозні процесуальні вади, які неминуче стануть предметом оцінки сторони захисту та зіграють виключно на його користь. У довгостроковій перспективі сама наявність цього кримінального провадження радше працює на користь Тимошенко, підвищуючи її політичний рейтинг.

5. Питання ж, чому саме Юлія Володимирівна стала центральною фігурою цієї історії, лежить не стільки у процесуальній, скільки у політичній площині і відповідь на нього навряд чи буде швидкою - однак з часом вона обов’язково проявиться.

6. Ну і звісно питання невідкладності обшуку ввечері 13 січня аж через 1,5 доби після розмови з ЮВТ. За цей час цілком реально було отримати ухвалу з дозволом на його проведення та не порушувати КПК. Тим більше, що клопотання про надання дозволу на проведення обшуку розглядається слідчим суддею негайно. Якби 13 січня вранці звернулися би з клопотанням, то до обіду мали б ухвалу. Це вкотре свідчить про те, що на якомусь етапі щось пішло не за планом. Про такий яскравий непрофесіоналізм не хочеться думати.

7. Невідкладний обшук під час документування злочину, передбаченого ст. 369 КК України, - це відверта помилка та дії, спрямовані на нівелювання напрацьованого. Незрозумілими теж є дії, пов'язані з обшуком в кабінетах інших, не пов'язаних з цим правопорушенням і не згаданих у листі Клименка, депутатів.