Піксель для виборів і відмазка від допитів: навіщо Турчинов, Бурба та Парубій «рахувались» у 206-му ТрО

- Навіщо було генерал-майору Турчинову чи генерал-полковнику Бурбі на другий день повномасштабного вторгнення фіктивно оформлюватись у якийсь піхотний батальйон, де для них не було й бути не могло ніякої посади? – Невже такі поважні пани боялись, що їх можуть примусово мобілізувати та відправити на фронт? 

- Навіщо було парубіям, княжицьким, в’ятровичам та іншим «народним обранцям» у березні 2022 року фотографуватись у військовій формі з шевроном 206 окремого батальйону та поширювати вигадки про свою військову службу, якщо шляхом елементарного інформаційного запиту будь-хто може пересвідчитись, що ці пани ніколи ніякого відношення до військової служби не мали, ніколи Батьківщину не захищали й у 206 окремому батальйоні ТрО не рахувались навіть фіктивно? 

- Чому ніхто з оточення Порошенка – наприклад, ті ж Парубій та В’ятрович – не був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 186-8 КУпАП за незаконне носіння військової форми?

Відповідаю.

По-перше, 24 лютого 2022 року ніхто не знав, скільки триватиме війна. У разі, якби впродовж 2-3 місяців воєнні дії були припинені (такий варіант виглядав цілком реалістичним – згадаймо про Мінські, а потім Стамбульські переговори між Україною та РФ у березні-квітні 2022 року), розповіді про міфічну службу генерал-майора Турчинова чи старшого лейтенанта Луценка, а також фотографії народних депутатів Парубія та В’ятровича, вдягнутих у «піксель», стали б їм у пригоді на випадок чергових виборів до Верховної Ради.

По-друге, фіктивна військова служба була потрібна соратникам Порошенка для уникнення неприємностей кримінально-правового характеру – наприклад, викликів на допит чи оголошення в розшук. Зокрема 8 квітня 2022 року Арестович публічно ляпнув, що колишній начальник ГУР МО Василь Бурба переховується в Дубаї. Негайно по тому Василь Васильович опублікував фотографію себе, коханого, вдягнутого в усі мислимі засоби захисту – аж до наколінників. Фотографія супроводжувалась ось таким текстом: «З 24 лютого захищаю свою Батьківщину зі зброєю в руках. Зараз у складі окремого зведеного загону виконуючи завдання за призначенням. І ніколи би я не писав про це публічно, якби мене не змусили обставини та брехня "різних радників". На жаль, маємо втрати у підрозділі (два 200 та чотири 300)». 

Годі й казати, що розповідь генерал-полковника Бурби про «захист Батьківщини» – це брехня від першого слова й до останнього. Насправді у 206 окремому батальйоні ТрО, у розпорядженні командира якого Бурба рахувався з 24 лютого 2022 року, Василь Васильович з’явився лише кілька разів у супроводі двох «джипів» охорони. 

Або інший приклад. У середині травня 2022 року СБУ опублікувала повістку з викликом на допит пана Турчинова – кажуть, Службу божу цікавили подробиці того, як Турчинов і Порошенко разом з Медведчуком торгували вугіллям, видобутим на окупованих територіях. 25 травня 2022 року генерал-майор Турчином, який фіктивно рахувався на «військовій службі» в 206 окремому батальйоні ТрО, опублікував ось такий текст: «Отримав сьогодні зі ЗМІ інформацію, про неадекватний політичний піар Служби безпеки. А саме, – на сайті СБУ розміщена повістка про виклик мене майже тиждень тому на допит в якості свідка. Хочу проінформувати «героїчних» слідчих, що перебуваю на південно-східному фронті і готовий дати відповіді на будь-які питання в одному з окопів». 

Пригадую, як у липні 2022 року, коли наша рота зайняла позиції під Правдиним Херсонської області, пан Турчинов, приїхавши на кілька годин з Києва в Миколаїв, заїхав у село Галицинове, у школу, у підвалі якої ми складали ротне майно і куди приїздили з позицій помитись. Він пробув там хвилин сорок, зжер морозиво, яке солдати тримали для себе в холодильнику шкільної їдальні, та поїхав назад у Київ. Ото й був весь «південно-східний фронт» пана Турчинова.

По-третє, у хаосі перших днів війни Порошенко разом з соратниками рятував від реальної мобілізації свою обслугу, сподіваючись, що 206 окремий батальйон ТрО залишиться в Києві і не потрапить на фронт. Так у батальйоні з’явились старший лейтенант запасу Луценко, капітан запасу Омелян, молодший лейтенант запасу Бровді, старший солдат запасу Стець, а також їхні охоронці, водії, камердинери, подавальники на стіл та інший персонал. Втім, розрахунки Петра Олексійовича не справдились – вже наприкінці березня 2022 року Сивочолий Гетьман був посланий командиром батальйону в пішу еротичну подорож, 11 – 13 квітня батальйон висунувся в Миколаївську область, а невдовзі майже вся прислуга Порошенка та його найближчих соратників була переведена для продовження фіктивної служби в інші військові частини. А деякі навіть потрапили на лаву підсудних по обвинуваченню в ухиленні від військової служби. 

Втім, історія 206 окремого батальйону ТрО буде неповною, якщо я не розповім про найсмердючішу істоту, яка потрапила до його лав з офісу партії «Європейська солідарність» – такого собі солдата Дзиндзю Андрія Івановича.

Дзиндзя широко знаний у вузьких колах як довірена лакуза Сергія Пашинського. Про моральний облік і Пашинського, і Дзиндзі свідчить та обставина, що в 2014 році за допомогою тодішнього міністра внутрішніх справ Авакова Пашинський на три місяці фіктивно влаштував Дзиндзю в батальйон «Азов», де придбав для Дзиндзі липове посвідчення учасника бойових дій. 

Щоби Дзиндзя в 2022 році на потрапив на фронт, 25 лютого 2022 року Пашинський фіктивно влаштував його водієм третього мінометного взводу мінометної батареї 206 окремого батальйону ТрО. Але це не врятувало обслугу Пашинського – батальйон, попри зусилля Петра Олексійовича, не залишився в Києві, натомість попрямував під Миколаїв, у грудні 2022 року потрапив у Вовчанськ, а наприкінці січня 2023 року зайняв позиції під Бахмутом. 

На той час у батальйоні давно помінявся командир і на крики солдата Дзиндзі, що він разом з Пашинським тут усім зробить «козячу морду», вже ніхто не звертав уваги. Тому коли Дзиндзя після передислокації під Бахмут вчергове заявив, що він відмовляється виходити на позиції, оскільки є довіреною особою Пашинського й таких як він мають цілувати в дупу, командир батальйону наказав провести службове розслідування та направити в ДБР матеріали для притягнення солдата Дзиндзі до кримінальної відповідальності. 

Хочу підкреслити: у батальйоні, який за три з половиною роки свого існування побував у найгарячіших точках, всяке бувало – траплялось і випадки порушення дисципліни, і випадки відмови від виконання наказу. Але кожного разу командири підрозділів і командир батальйону намагались розібратись у ситуації та не карати бійця, натомість допомогти людині заспокоїтись і зробити правильні висновки. Але у випадку з Дзиндзею, який кричав, що він не є «гарматним м’ясом» і що воювати має тільки бидло, мінометна батарея заявила, що не потерпить у своїх лавах цього покидька. 

Як тільки Дзиндзя узнав, що командир батальйону направив у ДБР матеріали для реєстрації кримінального провадження, він миттєво роздобув висновок ВЛК про непридатність до військової служби і навесні 2023-го покинув 206 окремий батальйон ТрО. Здається, це був останній мерзотник, прилаштований у батальйон штабом партії «Європейська Солідарність».

Нескладно здогадатись, що кримінальне провадження, зареєстроване за заявою командира батальйону за фактом відмови солдата Дзиндзі захищати Батьківщину, досі вкривається пилом у ТУ ДБР у м.Краматорську. Кажуть, Пашинський його викупив, але точну відповідь знає лише одна людина – та сама, яка називає себе генеральним прокурором і яка має відповідати за підтримання правопорядку в українській армії. 

На фото: витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні за фактом відмови солдата Дзиндзі захищати Батьківщину, наказ командира військової частини за результатом службового розслідуванні щодо солдата Дзиндзі, а також ( для гурманів) пояснення солдата Дзиндзі.