Справа адвокатів-хакерів? Ні. Справа Борзих.

23 квітня, 18:52
Як паразити в мантіях торгують правосуддям, і хто прикриває найбільшу цифрову схему в історії українського судочинства

Прецедент, що оголив гниль

Підозра трьом адвокатам з фірми «Гарантія ваших прав» — це не просто ще один гучний скандал у юридичному середовищі. Це — інституційна тріщина, через яку протікає все: судова система, антикорупційна архітектура, етика адвокатури. І якщо ці тріщини не цементувати зараз — відбудеться обвал.

НАБУ офіційно повідомило про викриття схеми несанкціонованого доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень (ЄДРСР), яка дозволяла адвокатам за гроші попереджати клієнтів про обшуки, знищувати докази, зливати рішення ВАКС і обходити процесуальні дії слідства. Здавалося б — «хакери». Але це радше цифрові бариги в мантіях, що торгували не інформацією, а доступом до тіньового правосуддя.

Хакери? Ні. Бариги з допуском

Як влучно зазначив експерт з кібербезпеки Костянтин Корсун, в цій справі "немає хакінгу". Справжні зломи залишають цифрові сліди, привертають увагу CERT, а не схожі на тісні побутові договорняки. Система «лежала» частіше, ніж працювала, і в ній, як в дірявому човні, гребли всі, хто мав ключі. Адвокати ж скористалися не знанням коду, а знанням людей.

Це була не атака зовні. Це був доступ зсередини. І саме тому — небезпечніше.

Як працювала схема: Скрипт, проксі, бот

Фірма Борзих і Ко, включно з колишнім хакером Костянтином Сайбелем, створила автоматизовану систему збору даних із закритої частини ЄДРСР. Система працювала на авторизації, ймовірно, через логін судді Шевченківського райсуду Києва Василя Волошина. Через проксі-сервери дані передавалися на сервер і Telegram-бот, що дозволяв швидкий пошук по ключових словах.

У системі:

  • понад 39 тисяч запитів,

  • 7500 рішень,

  • щоденний моніторинг,

  • таргетована обробка справ проти таких фігур, як Коломойський, Шевченко, Сольський, Кауфман, Якимець, Новинський.

НАБУ проти мафії адвокатів

Попри все, саме НАБУ, а не СБУ, не ДБР, не поліція, провело складне, багаторівневе розслідування, зафіксувало прослуховування, провело вилучення пристроїв, розшифрування даних, експертизу.

Чому ж після року слідства адвокатам інкримінують лише 376-1 ККУ (втручання в автоматизовану систему)? Тому що масштабні звинувачення — це роки роботи і десятки детективів. А ще — тиск.

Бо, як свідчать джерела, тиск на НАБУ з боку Банкової був постійним. Фігуранти хваляться «своїми людьми» у НАБУ. Доступ до реєстру міг забезпечити хтось зсередини.

Роль Банкової: контроль через хаос

Замість наведення порядку — керування безладом. Фігурант справи Дмитро Борзих — ексрадник головного військового прокурора Матіоса — мав контакти з Татаровим, Смирновим і Кулебою. Останній — до нещодавна заступник голови ОПУ.

Ідея проста: керуй хаосом, і не потрібно контролювати закон. Саме це робить Офіс президента через Татарова — фігуранта старих справ НАБУ — який став неформальним куратором усіх «силовиків». Зокрема й тих, що повинні його розслідувати.

Що робити: П'ять кроків виживання

  1. Закриття доступу до досудових рішень — доступ лише судді, прокурору та захисту після підозри.

  2. Фільтрація адвокатів у справах НАБУ/САП — перевірка доброчесності, заборона на перехресні інтереси.

  3. Логування дій у реєстрі — як у Prozorro.

  4. Кримінальна відповідальність за втручання в справи ВАКС — як кваліфікований злочин.

Висновок: держава або симулякр

В Україні є дві системи правосуддя. Одна — офіційна. Друга — паралельна, тіньова, цифрово озброєна. Якщо ми не зламаємо її на законодавчому та етичному рівні — загине перша. І більше не буде, кого звинувачувати — тільки себе.

Бо якщо держава не може захистити свої судові реєстри — вона не держава.

🔍 P.S. Ця стаття — не про хакерів. Це — про паразитів у мантіях, які навчилися краще за злодіїв у законі, як продавати доступ до самого права. І це гірше, ніж крадіжка бюджету. Це — крадіжка країни.