Треба сказати, що бажання стати народною обраницею охопило єство пані Чорновол ще в 2011 році й поступово перетворилось на хворобливу манію. На запитання друзів навіщо їй депутатство, Тетяна твердо відповідала, що як тільки вона отримає депутатський мандат, її обов’язково вб’ють посіпаки злочинного режиму й тоді народ України, обурений такою несправедливість, повстане та скине ненависне ярмо. Після чого в неї, як правило, розпочиналась істерика з переходом у приступи сміху.
Після поразки на виборах 2012 року («борчиня з корупцією» балотувалась по мажоритарному округу у Львівській області) Чорновол зрозуміла, що потрапити до Верховної Ради вона зможе лише за партійним списком. Але одних відносин з Пашинським для включення в прохідну частину списку «Блоку Юлії Тимошенко» було недостатньо – її благословити на депутатство мала ще сама Юлія Володимирівна, яка в той час старанно розігрувала з себе смертельно хвору в номері-люкс Качанівської виправної колонії. Щоби привернути увагу власниці БЮТ до своєї персони Тетяна чого тільки не робила – і розмалювала свій автомобіль рекламою Юлії Тимошенко, і через паркан лазила в маєток Януковича, і на мітингах виступала.
Така тактика принесла повний успіх і влітку 2014 року, після того, як на заміну злочинному режиму прийшов режим народний, а Юлія Володимирівна раптово одужала, Тетяна Чорновол була включена в список партії «Батьківщина» під №3. У цьому й полягала задумка політтехнолога «Батьківщини» Ігоря Жданова – щоби перші три місця посіли жінки: Надія Савченко, Юлія Тимошенко й Тетяна Чорновол, чиї профілі мали прикрашати рекламні плакати на манер Маркса-Енгельса-Леніна.
Але трапилось лихо: Пашинський разом з іншими борцями за долю трудового народу на кшталт Авакова, Яценюка й Турчинова розлаявся з Тимошенко. Соратники прикупили документи якоїсь партії, зареєстрованої у Ворошиловському районі Донецька, перейменували партію на «Народний Фронт» і кинулись у вир парламентських виборів. Зрозуміло, що наперсниця Пашинського їм була не потрібна. Тим не менш, Тетяна не залишилась при Юлії Володимирівні попри солодкі обіцянки, а, проявивши відданість Сергію Володимировичу, вирішила знову спробувати щастя по все тому ж мажоритарному округу у Львівській області – благо, розміри фінансової допомоги з боку Пашинського вже були необмежені.
Як раптом Чорновол витягнула козирного туза – на Сході України загинув її чоловік Микола Березовий, людина рідкісної порядності та життєвих принципів. Треба сказати, що Микола пречудово усвідомлював, що з себе становить його дружина, вже кілька років як жив окремо від Тетяни, працюючи в Горлівці Донецької області, а коли приїздив до Києва, то немилосердно бив свою законну половину – причому, робив це при друзях, які його благали проявляти обережність й не зламати майбутній депутатші щелепу.
Загибель Миколи стала неймовірною вдачею для Тетяни Чорновол, яку Пашинський після цього зразу ж прилаштував у виборчий список «Народного Фронту», зробивши обличчям партії. Це був правильний крок з огляду на повну аморальність українського суспільства, а «Народний Фронт» своїм феноменальним успіхом на парламентських виборах 2014 року зобов’язаний, перш за все, рекламним роликам, які цілими днями крутили по телевізору – кандидат №2 виборчого списку Тетяна Чорновол картинно заламувала руки й волала в камеру: «Мій чоловік загинув під Іловайськом», закликаючи голосувати за Пашинського, Авакова та Яценюка.
Саме після цих рекламних роликів колишні друзі Миколи припинили спілкуватись з вдовицею і тепер приходять на могилу Березового не в день його смерті, а – щоби не зустрітись з подругою Пашинського – напередодні.
