15 листопада 2025, 12:02
Кілька останніх років Україна намагається вибудувати державну систему медицини та реабілітації для поранених військових. Навколо законопроєкту №13704 у профільному комітеті Верховної Ради точилися дрібні політичні бої — хто перший «приватизує» тему і запише собі в заслуги.
Комітет урешті погодився на робочу групу та підготовку єдиного узгодженого законопроєкту. Пізно, але рух пішов.
Але навіть коли українська держава повільно пробиває бюрократичні стіни, наші поранені стикаються з проблемами не лише вдома. Значна частина «лікувальних маршрутів» проходить через США, де працюють благодійні структури української діаспори. І тут вилазить інша проблема: комерціалізація благодійності.
Америка — не рай. Там теж крадуть, якщо дозволити
Історії українських ветеранів, які проходили лікування у США, дуже схожі між собою. Погане ставлення, завищені рахунки, відсутність належної уваги. Місцями — відверта корупція.
Ці історії корелюють з тим, що видно у фінансових звітах окремих «фундацій допомоги Україні», зокрема Revived Soldiers Ukraine (RSU).
Що показує офіційна звітність RSU
Формуляр IRS Form 990 — це документ, який американські неприбуткові організації подають податковим органам. Він не ідеальний, але дає мінімальне уявлення про реальні розміри фонду та співвідношення «допомога/адміністрація».
Дані з ProPublica (EIN 47-5315018):
Дохід за 2024 рік: 4 680 277 USD
Витрати: 3 337 839 USD
Річний «надлишок» (surplus): близько 1,34 млн
Активи: 8,62 млн USD
Компенсації керівництву:
– Президент: 127 917 USD
– Інші посадовці: 52 505 USD та 22 833 USD
Фонд, який збирає кошти «на поранених українських ветеранів», акумулює мільйонні залишки та платить керівництву компенсації на рівні приватних лікарняних мереж. Це не злочин. Але це питання моралі. І прозорості.
Більш серйозна проблема — відсутність деталізованої звітності про програмні витрати. У низці форм вказано «Program services — 0 USD». Формально це означає, що або витрати не деталізовані, або значна частина діяльності класифікується як адміністративна. В обох випадках — це тривожний дзвінок.
KP.ua вже писала про системну проблему
Українські ЗМІ, зокрема KP.ua, підняли цю тему ще раніше: частина українських благодійних організацій, що працюють у США, не забезпечують прозорість, не надають звітності, не розкривають реальних витрат.
І це не лише питання моралі — це питання безпеки. Бо коли на ресурсах, зібраних «для ветеранів», сидить ділок, який працює скоріше як приватний бізнес, а не як фонд — виграє він, а не поранений боєць.
Чому це взагалі можливо
Американська неприбуткова система дозволяє заробляти організації, але не дозволяє виводити прибуток власникам. Це означає, що фонд може мати надлишки, рахунки, інвестиції — усе це законно.
Але є теми, де суспільний контроль відсутній або майже відсутній. І одна з таких тем — допомога пораненим військовим.
Це сакральна тема. Там, де є святе, завжди знайдеться мародер із посмішкою.
Діаспорні «менеджери благодійності»
Найбільш огидний аспект — коли цим займаються представники української діаспори. Люди, які користуються брендом «ми допомагаємо Україні», отримують доступ до грошей іноземців, що хочуть підтримати українців у війні.
Часом ці кошти не доходять до реальних ветеранів, а лишаються в системі у вигляді завищених адміністративних витрат, «консалтингу», «менеджменту», бюджетів на фандрайзинг.
Це не обов’язково кримінал.
Це гірше: системний цинізм.
Що потрібно робити Україні
Питання співпраці українських організацій із західними фондами треба нарешті вивести з тіні. Не пафосно. Не «створити робочу групу». А:
Встановити мінімальні стандарти звітності для іноземних партнерів.
Перевіряти американські Form 990 перед тим, як відправляти туди ветеранів.
Укладати угоди, де частка «адміністративних витрат» жорстко обмежена.
Створити незалежний аудит для українських військових, яких направляють лікуватись за кордон.
Публічно називати фонди, які не дають звіти, або у яких співвідношення «допомога/адміністрація» викликає сумніви.
Україна воює.
Ветерани не мають бути джерелом прибутку для будь-кого, включно з «патріотичними» американськими НКО.
І останнє
Рано чи пізно американські податкові та правоохоронні органи звертають увагу на перегріті благодійні структури. Це питання часу.
Особливо коли мільйони доларів, зібраних «на поранених українських солдатів», перетворюються на активи, зарплати та річні надлишки.
Тут не потрібні пафосні промови.
Потрібна проста річ: прозорість.
Якщо ти дійсно допомагаєш ветеранам — тобі немає чого приховувати.