За нею не стоїть досвід, не стоїть освіта, не стоїть фронт. Стоїть пряма лінія до нічного Києва, де її батько зависав по клубах із Сергієм Лещенком — радником Єрмака, медійною прокладкою корупції та апологетом лицемірного лібералізму.
Катерина — ідеальний кандидат, якщо ви шукаєте людину, яка буде слухняно ставити підписи під мільярдними контрактами, нічого не розуміючи, але розуміючи головне: з ким не можна сперечатися.
Її підтримали всі «свої».
Железняк. Коболєв. Мусаєва. Бигус.
Уся свита «дітей Сороса» — як за сигналом, як по команді. Тому що це — клуб. Вузький, багатий, токсичний. Вони призначають, вони ж і захищають. Вони ведуть до влади обличчя без біографії, але з правильним батьком, і виводять з них «героїнь». Як це вже було з Юлією Марушевською. Як це вже було з Анастасією Деєвою. Як це буде ще не раз.
Клубна схема: «героїня», яка просто з'явилася
У 2014 році під час боїв на Майдані, поки інші отримували кулі та кийки, перед камерами раптово з’являється невідома дівчина й читає вірш. Її не бачили до того серед активістів. Але на ранок її обличчя вже — символ революції. Її звати Юлія Марушевська. Збіг? Ні.
Її чоловік — Маркіян Процив. Не просто медійник, а медіадиректор телеканалу 24, пов’язаний із ТРК «Люкс» Андрія Садового — мера Львова, бізнес-друга Саакашвілі і Порошенка. Саме Саакашвілі згодом і призначає Марушевську на державну посаду. Саме ця вертикаль знову і знову продукує нові «обличчя», які не мають нічого, окрім сценарію, написаного зверху.
Анастасія Деева: студентка в кабінеті МВС
2016 рік. Радник Авакова — 24-річна Анастасія Деева. У документах — фейковий трудовий стаж у 10 років, з яких 9 невідомо де. На практиці — тиха, симпатична постать для візитівок і фотозвітів. Критика її призначення переводиться в «сексизм». Класика.
І от вам новий дубль: Катерина Михалко
24 роки. Жодного військового досвіду. Жодної політичної ваги. Але — відповідальна за експорт української смерті. Очолює об'єднання приватних оборонних компаній. Доступ до технологій, контрактів, міжнародних комунікацій. Усе це віддається в руки молодої фігури, яку можна тримати в кабінеті — або виставити назовні, коли треба.
Все чим вона відома це стартап який зібрав гроші та кинув всіх своїх клієнтів.
А тепер найцікавіше: Хто її захищає.
Железняк. Коболєв. Мусаєва. Бигус.
Ярослав Железняк — ще один «геній» доби Абромавичуса. Був радником міністра у 24 роки. Пишається цим, хоча замість економіки нам залишили Prozorro для зливу державного бюджету в правильні кишені.
Андрій Коболєв — у 24 роки пішов у «Нафтогаз». А в 35 уже виписував собі премії по 300 мільйонів, знищив власний видобуток газу й тепер судиться з державою. Ідеальна траєкторія.
Севгіль Мусаєва — головна редакторка «УП», яка виключно завдяки своєму таланту очолила редакцію у 27 років, а тепер покриває схеми нової хвилі, бо «свої».
Денис Бігус — ікона антикорупції, який не бачить корупції у своїх друзях, бо проект працює вибірково. Все, що має відтінок соросівського глянцю — автоматично індульговано.
Питання до нації
Чому до 24-річної Катерини Михалко немає жодного питання? Тому що всі в темі. Її прізвище — тимчасове. А от схема, яка за нею — стара, системна й стійка. Її функція — сидіти, мовчати й підписувати.
Ми сміємося з Лукашенка, коли він призначає секретарку губернатором. Але самі проковтуємо Марушевську, Деєву й Михалко. Бо у нас це називається «реформою».
Хочете, щоб вам ще раз пояснили, чому чорне — це біле?
Тоді відкрийте «Українську правду» чи сторінку Бігуса. Вони вам усе розжують.
А Катерина Михалко продовжить очолювати схему зі зброєю від вашого імені.
P.S. Дуже цікаво, що Марушевська та Михалко дуже схожі. Сестри? Чи у когось з роками не змінюється смак?