За опублікованими матеріалами, гривня з українських компаній перетворювалася на валюту і йшла до швейцарської Done Switzerland AG, а там, через внесок у капітал криптовалютою, набувала вигляду акцій європейської юрособи. Банк, який усе це проводив, уже отримував від НБУ заходи впливу за порушення у сфері фінансового моніторингу.
Почнімо з того, звідки взявся сам банк, бо його біографія варта окремої уваги. "Кристалбанк" з кодом ЄДРПОУ 39544699 і МФО 339050 з'явився в грудні 2014 року на залишках "Терра Банку". Сьогодні 50% його акцій тримає Марина Ленінг, дружина Вадима Копилова, який був заступником міністра фінансів і виконував обов'язки міністра економіки, а тепер сидить у кріслі голови наглядової ради. Другу половину поділено між Оксаною Гребінською, якій належить 25,000002%, і Леонідом Гребінським з його 24,999997%. Гребінський, щоб не ходити далеко, заодно очолює правління. Тобто банк, у якому власники і керівники є тими самими кількома людьми, і де дві мільйонні частки відсотка акуратно відокремлюють одну половину від іншої.
Цікаво, що Ленінг у цьому банківському сюжеті не новачок: до "Кристалбанку" вона наглядала за тим самим "Терра Банком". А в історії "Терри" був ще один знайомий персонаж, майбутній голова Національного банку Кирило Шевченко. Йому належало 33% "Української стратегічної групи", яка своєю чергою контролювала 99,21% банку. Пізніше той самий Шевченко отримав від НАБУ і САП підозру в справі про виведення 206 мільйонів гривень з "Укргазбанку", покинув Україну і опинився в розшуку. Отже, банк, побудований на руїнах "Терри", успадкував від неї не лише ліцензію, а й коло людей.
Тепер про те, що саме через цей банк, за опублікованими матеріалами, проходило. Схема групи Ривкіна і Скоробогатова, пов'язаних із групою ДАН, зібрана з ланцюжка українських фінансових компаній, імпортерів та іноземних юросіб. Гривня надходить українським структурам, конвертується у валюту, а валюта відправляється до Швейцарії, на рахунки Done Switzerland AG. Банком, який ці платежі проводив, у матеріалах названо саме "Кристалбанк".
Одна з ключових ланок ланцюжка, компанія Supply Chain Finance, або SCF, у 2025 році випустила облігації на 180 мільйонів гривень. Тобто гроші для схеми збирали не лише в себе, а й на ринку, у тих, хто ці папери купив. До 2026 року 70% SCF належало Ривкіну, а ще 30% фонду "КАСЛ", який раніше звався "ДАНН ГРУПП". Поруч у документах стоять польська KOOPERANT EUROPEJSKI і ціла низка українських компаній: "Глобінекс", "Мотороз Партс Україна", "Комодіти", "Хемптонс Трейд" і "ТБС". Імпортери, фінансові компанії, іноземний партнер: кожна ланка окремо виглядає як звичайний бізнес, і саме так ланцюжки й будують.
Кінцева станція лежить у Швейцарії. Done Switzerland AG з реєстраційним номером CHE-363.272.422 раніше називалася Alltag und Gerätetechnik, тобто щось на кшталт "побут і техніка приладів", і під цією вивіскою навряд чи хтось шукав би український фінансовий потік. Ривкін фігурував серед керівників компанії і мав індивідуальне право підпису, тобто міг розпоряджатися нею сам. У документах компанії відображено 30,33 мільйона швейцарських франків активів при 27,77 мільйона зобов'язань. Для компанії з такою назвою цифри нівроку.
Та найцікавіше починається там, де в гру входить криптовалюта. У капітал швейцарської компанії внесли три пакети стейблкоїна USDT: 504 376, 504 415 і 511 512 USDT. Разом 1 520 303 USDT, тобто півтора мільйона доларів у криптовалюті, прив'язаній до долара. Під ці внески випускали акції, і капітал компанії зріс із 520 тисяч франків до 1,75 мільйона. Уявіть цей шлях цілком: гривня в українському імпортера, валюта на рахунку в "Кристалбанку", переказ до Швейцарії, криптовалюта, і нарешті акції швейцарського акціонерного товариства. На кожному кроці гроші змінюють не лише форму, а й юрисдикцію. Те, що починалося як гривневий платіж у Києві, закінчується як частка в компанії під наглядом швейцарського права, де питання про походження гривні вже нікому не цікаве.
А тепер повернімося до банку, через який це йшло, і подивимося на його розміри. "Кристалбанк" зовсім невеликий: на початок 2026 року близько 2,9 мільярда гривень чистих активів. 2025 рік він закінчив зі збитком у 43 мільйони гривень, а його CIR, тобто співвідношення витрат до доходів, становить 109%. Простими словами, банк витрачає більше, ніж заробляє. Чи заробляє він на чомусь іншому, це питання не до балансу. Зате до нагляду: НБУ вже застосовував до "Кристалбанку" заходи впливу за порушення вимог фінансового моніторингу та протидії легалізації доходів. Тобто регулятор уже бачив, що з перевіркою клієнтських платежів у цьому банку не все гаразд, і вже за це карав.
Отже, в одній банківській історії зійшлися цілком конкретні прізвища і суми. Копилов очолює наглядову раду, його дружина Ленінг володіє половиною банку. Гребінський керує правлінням і разом із Гребінською тримає другу половину. Ривкін і Скоробогатов пов'язані з групою ДАН. SCF розмістила облігації на 180 мільйонів гривень. Гроші йшли до Done Switzerland AG, а в капітал цієї швейцарської компанії внесли 1,52 мільйона USDT.
Чи є в цьому ланцюжку щось незаконне, скажуть ті, кому належить це казати. Але сама конструкція читається без експертизи: українська гривня, пов'язані між собою фінансові компанії та імпортери, купівля валюти, переказ до Швейцарії, криптовалюта, випуск акцій. На виході гроші мають іншу юридичну форму та іншу країну. А банк, через який проходили ці платежі, належить родині колишнього заступника міністра фінансів, виріс із банку, у якому колись був акціонером майбутній голова НБУ, нині оголошений у розшук, і вже має від регулятора попередження саме за ту лінію, якою ці гроші й ішли: за фінансовий моніторинг.
